- невірний
- 1) (непостійний у стосунках з ким-н., який порушує довіру, вірність, дружбу); зрадливий (який зрадив / зраджує в коханні, дружбі)— Пор. ненадійний 1)2) див. іновірець
Словник синонімів української мови. 2014.
невірний
Смотреть что такое "невірний" в других словарях:
невірний — прикметник … Орфографічний словник української мови
невірний — а, е. 1) Непостійний, нетвердий у поглядах, стосунках із ким небудь; який порушує вірність; зрадливий. 2) Який викликає сумнів, недовір я; обманливий, ненадійний. || Небезпечний, непевний. || Нечесний. 3) Слабий, тьмяний, миготливий. 4) розм. Не… … Український тлумачний словник
невірно — присл. 1) Присл. до невірний 1), 2). 2) розм. Присл. до невірний 5). 3) у знач. присудк. сл. Погано, недобре … Український тлумачний словник
невірненький — а, е, фольк. Зменш. до невірний … Український тлумачний словник
невірність — ності, ж. Абстр. ім. до невірний 1), 5) … Український тлумачний словник
невідпорний — прикметник … Орфографічний словник української мови
невідтворний — прикметник … Орфографічний словник української мови
невірогідний — а, е. Позбавлений вірогідності; недостовірний … Український тлумачний словник
безвірний — а, е. Який не визнає існування Бога; невіруючий … Український тлумачний словник
іновірець — иновірець (людина, що належить до иншого віросповідання), чужовірець; бусурма[е]н (перев. про магометанина); невірний; ґяур (у магометан); нехристиянин, невіра, нехрист (той, хто не належить до християн) … Словник синонімів української мови
